(063) 051 80 59

Контактний телефон

info@agro.dn.gov.ua

Пошта для листування

ПИЛОВІ БУРІ ДОНЕЧЧИНИ: «НАСЛІДОК ПОСУХИ ТА ДЕГРАДАЦІЇ ҐРУНТІВ»

Земельний фонд Донецької області характеризується високим ступенем сільськогосподарського освоєння та інтенсивністю ерозійних проявів. Щорічна зміна кліматичних умов регіону в бік потепління (зростання температури повітря, зменшення норми випадіння опадів і, як наслідок пересихання верхнього шару ґрунту), а також зміна агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, вимагає уточнення щодо питання повних збитків від дефляції та адаптації технологій отримання рослинної продукції до ґрунтово-кліматичних змін в умовах регіону. Кліматичний показник потенційної небезпеки вітрової ерозії для чорноземів Донецького регіону дорівнює 2,28, за яким регіон відносять до зони сильної вітрової ерозії.

За аналізом даних метеопосту Суха Балка в поточному році (2020 р.) зафіксована пильна буря, прояви різної інтенсивності якої спостерігалися протягом тижня з 26.09.2020 р. по 02.10.2020 р. (рис. 1).

Рисунок 1 – Пилова буря, вересень 2020 р.

Причинами виникнення пилової бурі в регіоні наприкінці вересня 2020 року є гідротермічні аномалії, які спостерігалися протягом останнього року. Насамперед, зимовий період 2019-2020 р. був найтеплішим за останні сто років (середня температура повітря перевищила багаторічний показник на +4,5…+5,5 °С). Промерзання ґрунту не відбувалося, сніговий покрив практично відсутній. Надалі, весняні опади не компенсували тривалу дію посухи, вологозапаси під посівами всіх сільськогосподарських культур були критично низькими, особливо в більш глибоких горизонтах ґрунту. Протягом серпня-вересня відсутність опадів та підвищений температурний режим на фоні сильних вітрів (до 24 м/с) у період проведення осінньо-польових робіт спричинили інтенсивні прояви вітрової ерозії. Обезводнений ґрунтовий покрив сільськогосподарських угідь, та і ще безструктурний (як наслідок проведення механічної обробки ґрунту за посушливих умов), все це є причинами утворення пилу.

Максимальна швидкість вітрового потоку становила 23,6 м/с (рис. 2).

Рисунок 2 – Динаміка швидкості вітру за період пильної бурі

Відповідно рисунку в зоні лісосмуг на протязі всього періоду пильної бурі, сила вітру в середньому слабшає – на 15 %. Тобто, полезахисні лісові смуги ландшафтного комплексу – це постійно діючий фактор зниження швидкості вітру.

Взагалі, для збалансованого землекористування із забезпеченням екологічної безпеки довкілля необхідним є удосконалення теоретичних засад та практичних підходів до оптимізації сільськогосподарського виробництва з дотриманням енерго-, ресурсо- і вологозберігаючих ґрунтозахисних технологій, обґрунтованих сівозмін, ландшафтної протиерозійної організації території.

За інформацією Лабораторії родючості ґрунтів та ґрунтозахисних технологій Державного підприємства дослідного господарства «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН України

Facebook
Pocket
Email
Print