Посіви озимих зернових колосових та ярих зернових культур заселяють та пошкоджують хлібні блішки, клоп-черепашка, підгризаючи совки, п’явиці, злакові мухи, цикади. В південних районах області на південних схилах посівів озимих зернових по стерньовим попередникам при проведенні обстежень відмічається живлення личинок хлібного туруна. Чисельність личинок знаходиться на низькому рівні (1-2 екз/м2). Співвідношення по віку 60-70% – ІІІй вік, 30-40% VІй вік. Основний запас шкідника знаходиться на падалиці озимих (понад. 5 екз на 1 м2), але ці площі йдуть під посів ярих просапних культур і тому загрози в поточному році не становлять.
Захисні заходи проти вищевказаних фітофагів рекомендується проводити шляхом обприскування крайових смуг або всуціль за умови перевищення економічного порогу шкодочинності (личинок жужелиці 3-4 і більше, хлібних блішок 30-50, жуків п’явиць 10-30 на 1 м2, злакових мух 40-50 екз. на 100 помахів сачка) дозволеними до використання препаратами.
Теплі сонячні дні протягом останньої декади квітня – початку травня сприяли масовому виходу клопа – шкідливої черепашки із місць зимівлі та переселенню на посіви озимих зернових культур, де чисельність складає 0,5 – 2 шт/м2. За сприятливих погодних умов після повного розселення клопа, додаткового живлення та спарювання, наприкінці травня слід очікувати масову яйцекладку та відродження личинок. Личинки клопа – шкідливої черепашки пошкоджують зерно в період молочно-воскової стиглості, впливають на втрати якості врожаю, погіршують клейковину, посівні та фуражні якості зерна.
В цей період слід приділити особливу увагу обстеженню посівів зернових колосових культур та при виявленні чисельності личинок 2 шт/м2 та більше для цінних насіннєвих посівів, та 4-6 шт/м2 для продовольчих посівів слід провести обробки дозволеними до використання препаратами, чітко дотримуючись правил безпеки. Найбільш ефективне застосування інсектицидів при 15-30% личинок, які досягли 3-го віку. Цей період припадає на початок червня. При обстеженні посівів озимих та ярих зернових культур відмічається масовий літ злакових мух. Основні види це чорна пшенична та шведська. Сприятливі погодні умови звітного періоду позитивно вплинули на яйцекладку та початок відродження личинок і пошкодження рослин.
При обстеженні посівів озимих культур відзначається початок розвитку хвороб:
– із обстежених посівних площ озимих зернових по попереднику соняшник на 30-40% площ відмічається розвиток септоріозу. – практично на всіх обстежених площах локально зустрічаються кореневі гнилі. – на площах добре розвинених озимих та загущених посівах при обстеженні виявлено початок розвитку борошнистої роси на нижніх листах. Розвиток хвороби досить слабкий – уражено від 3 до 5% рослин при 5% розвитку хвороби.
Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами слід приймати після обстежень окремо по кожному полю. Вибір препаратів здійснюється враховуючи спектр захисної дії та домінуючу хворобу.
Сходи гороху заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, середня чисельність в посівах складає 2 шт/м2, та пісчаний мідляк (0,5-1 шт/м2.), які пошкодили 3-5% рослин. При чисельності 10-15 шт/м2 слід провести обробки дозволеними пестицидами. За сприятливих погодних умов наприкінці травня-початок червня слід очікувати заселення та пошкодження посівів гороху попелицею, гороховою зернівкою, гусеницями листогризучих совок, гороховою плодожеркою. За умов високої вологості повітря та температурі +18-25°С в загущених посівах можуть проявитися такі хвороби як аскохітоз, пероноспороз, сіра гниль та борошниста роса. При виявленні хвороб та за наявності шкідників обробки слід провести баковими сумішами (фунгіцид+інсектицид) в період масової бутонізації, або після цвітіння гороху.
Повсюди посіви озимого ріпаку заселяють жуки стеблового прихованохоботника, ріпакового квіткоїда, хрестоцвіті блішки, оленка волохата. Рослини подекуди уражені пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом та бактеріозом. За умов перевищення економічного порогу шкодочинності (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів – 1-2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів 2-3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5-6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника – 2 жуки на 40 рослин) слід провести обробки дозволеними пестицидами.
Погодні умови звітного періоду сприяють стрімкому розвитку та шкодочинності на плодових культурах шкідників та хвороб. У садах триває живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, подекуди казарка, букарка), оленки волохатої, сисних шкідників (попелиці, медяниці). На абрикосах після цвітіння відмічаються прояви моніліозу. На сприйнятливих сортах яблуні відмічається початок розвитку борошнистою росою на молодих пагонах. Захист плодових насаджень проводять до та після цвітіння за наявності хвороб та шкідників баковими сумішами (фунгіцид+інсектицид).
Застосовуючи засоби захисту рослин слід пам`ятати, захисні заходи слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години чітко дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з пестицидами і агрохімікатами, найменування зареєстрованих препаратів, норм витрати та погодних умов. Пестицидні обробки повинні бути БЕЗПЕЧНИМИ для бджіл.
ГУ Держпродспоживслужби в Донецькій області
