(063) 051 80 59

Контактний телефон

info@agro.dn.gov.ua

Пошта для листування

Курка – не птах, але злетіти може

Для більшості населення тема виробництва м’яса птиці не є актуальною, можливо, тому, що воно на прилавках є. Але так було не завжди. Як птахівництво «дійшло до такого ситого життя» і які перспективи для нього відкриваються в нових умовах?

Свійську птицю в Україні, напевно, вирощували завжди. Складно уявити господарство, в якому не кукурікав б півень або НЕ крякає качка. Проте промислове вирощування і виробництво м’яса птиці почалося лише трохи більше п’ятдесяти років тому.

Розглядаючи стан сучасного м’ясного птахівництва в Україні, ми повинні розуміти, що понад 92% всієї вирощуваної домашньої птиці (як у господарствах населення, так і в агропідприємствах, по крайней мере, в останні роки) становлять кури і півні. Гусей вирощується 2,6% від загального числа птиці, качок – 4,9%. Індиків -менш одного відсотка, переважно в господарствах населення, на які припадає близько 44-45% всього поголів’я свійської птиці, і в невеликих фермерських господарствах. У виробництві м’яса птиці кури становлять понад 97%.

Спочатку треба виростити

Обсяги виробництва м’яса насамперед визначаються кількістю вирощеної птиці. Одним з показників, що характеризують галузь, є розмір поголів’я птиці на певний момент. Справа в тому, що кількість поголів’я протягом року циклічно змінюється (майже по синусоїді, тільки з більш різким підйомом і поступовим спадом) від мінімуму в березні-квітні до максимуму в серпні-вересні. Вітчизняна статистика збирає дані про чисельність поголів’я станом на кінець року (що приблизно відповідає середньорічним значенням). На рис. 1 представлена ​​динаміка виробництва поголів’я птиці в Україні (в усіх типах господарств) за період 1954-2015 рр. (Станом на кінець року виробництва).

Після підйому виробництва продукції тваринництва в 1960-1980-х рр. і загального спаду в середині 1990-х (і не тільки) птахівництво почало відроджуватися. У другій половині 1990-х частка сільгосппідприємств у вирощуванні птиці коливалася на рівні 20-30%. Це падіння і руйнування старих господарських комплексів дозволило трансформувати галузь, засновану на новій технологічній базі і організації самого виробництва, що, в свою чергу, з введенням в дію нових потужностей забезпечило зростання. Введення нових потужностей для вирощування курей у 2010-2011 рр. сумарною потужністю 98 млн голів на рік забезпечило зростання виробництва.

Деяке зниження поголів’я птиці в 2014-2015 рр. (В порівнянні з 2013 р) пояснюється втратою (із загальної статистики) виробничих потужностей через тимчасову окупацію Криму та виведення з активного виробництва через військові дій ряду підприємств сходу України. За даними 2013 року, поголів’я птиці на півострові незначно перевищувало 4% від загальної кількості.

Якщо вирощування птиці в господарствах населення більш-менш рівномірно розподілено по регіонах (лідери: Вінницька, Житомирська, Київська, Львівська і Харківська області), то промислове виробництво має високу концентрацію і зосереджено в основному в Київській, Вінницькій, Черкаській, Дніпропетровській і Херсонській областях. Така ситуація пояснюється місцерозташуванням підприємств агропромислових комплексів – лідерів галузі, таких як: «Миронівський хлібопродукт», «Комплекс Агромарс», «Птахокомбінат Дніпровський». У табл. 1 представлена ​​чисельність поголів’я птиці в господарствах усіх типів станом на кінець 2015 р по регіонах.

Виростити мало

Велика частина птиці, вирощеної в господарствах населення, йде на внутрішнє споживання і, умовно кажучи, на «базар» (у живій або потрошінні вигляді). Виробництво м’яса включає в себе м’ясо всіх видів худоби та птиці, жир-сирець, харчові субпродукти.

Велика частина виробленого переробними потужностями (70%) припадає на власний худобу і птицю, 21,7% – на інші сільгосппідприємства, решта – на господарства населення. Однак населення переважно на переробку здає велику рогату худобу, рідше – свиней, але не птицю. Розрахунки показують, що частина «сторонньої» птиці в переробці не перевищує 5%. На частку п’яти найбільших виробників (що мають свої переробні потужності) припадає майже 90% ринку.

Як показала практика, для успіху на ринку виробництва м’яса птиці необхідно об’єднати процес її вирощування і переробку в єдиний комплекс. В результаті ми маємо зростання галузі випереджаючими темпами щодо інших напрямів тваринництва. Обсяги виробництва м’яса птиці за останнє десятиліття в порівнянні з показниками кінця минулого століття представлені на малюнку 2.

Якщо сьогодні Україна виробляє не більше 55% обсягу м’яса (всіх видів) від рівня 1990 року, то виробництво м’яса птиці зросло на 64%, яловичини і телятини впало майже в п’ять разів, а свинини скоротилося більш ніж удвічі. Таке нарощування виробництва м’яса птиці на тлі загального падіння в інших галузях тваринництва (своєрідне «відлуння 1990-х») привело до зміни видової структури виробництва м’яса в Україні. На рис. 3 представлена ​​динаміка зміни виробництва м’яса різних видів по їх частці в сукупному виробництві в період з 1990-го по 2014 р

Рис.3. Виробництво м'яса в Україні

Внутрішній інвестор

Традиційно внутрішній споживач є найнадійнішим інвестором практично будь-якого бізнесу. Дійсно, за даними за 2014 р 85% виробленого м’яса птиці було продано на внутрішньому ринку. Збільшення внутрішнього виробництва не могло не відбитися на внутрішньому балансі м’яса птиці (таблиця 2). Скоротився імпорт, збільшився експорт, зросло споживання м’яса птиці на душу населення фактично до рівня країн ЄС.

Таблиця 2. Баланс м'яса птиці по роках

Один з факторів, що сприяють збільшенню внутрішнього споживання м’яса птиці, – ціновий. Воно істотно дешевше інших напрямів м’яса. Однак внаслідок триваючого зниження купівельної спроможності населення можливе скорочення потужностей внутрішнього ринку. Вже сьогодні, порівнюючи динаміку цін виробника в національній валюті та доларах, ми бачимо протилежну динаміку, що в якійсь мірі пояснюється зниженням частки зарплати (в національній валюті) в собівартості. У табл. 3 представлені середні ціни виробників птиці і м’яса птиці за роками за період 2009-2015 рр.

Таблиця 3. Середні ціни виробників птиці і м'яса птиці за роками

Закордон нам допоможе

Не менш важливим, ніж внутрішній ринок, хоча він і менше за обсягом, для реалізації м’яса птиці є зовнішній ринок. Його привабливі сторони -Велика обсяг і менша залежність від внутрішньо-ситуації. І крім валютних надходжень він створює певну диверсифікацію кон’юнктурних ризиків. Збільшення виробництва м’яса птиці дало можливість не тільки наситити внутрішній ринок і скоротити імпорт, але і активно нарощувати експорт. З 2009 року український експорт м’яса птиці зріс в натуральному обчисленні майже в десять разів, а в грошовому – в одинадцять. На рис. 4 представлена ​​динаміка обсягів експорту м’яса птиці за період 2009 року – 11 міс. 2015 р Сьогодні найбільшим споживачем української курятини є Ірак -Обсяг експорту м’яса птиці з України за 11 місяців 2015 р склав 38 тис. Т. Далі йдуть Нідерланди (12 тис. Т), Казахстан (13 тис. Т), Узбекистан ( 12 тис. т), Молдова, Німеччина, Йорданія, Єгипет, Грузія.

Рис.4. Обсяги експорту м'яса птиці

Порівнюючи обсяги експорту 2015 р Казахстан і Узбекистан з обсягами 2014 го, бачимо істотне зниження (майже в півтора рази), що пояснюється перш за все логістичними проблемами. У той же час Ірак і Нідерланди збільшили обсяги свого експорту.

Основними позиціями експорту птиці є «частини тушок і субпродукти морожені» (код згідно з УКТ ВОД- 207140000) і «нерозрізані на частини, морожені» (код -207120000). Перші становлять приблизно 55-58%, другі – 40%. Цінова динаміка експорту замороженого м’яса птиці за період 2009 року – 11 міс. 2015 року представлена ​​на рис. 5.

Рис.5. Динаміка цін експорту товарних позицій

У 2015 р вперше значущою виявилася позиція «частини тушок і субпродукти, свіжі або охолоджені» (код 207130000). За 11 місяців минулого року частка експорту цієї позиції склала 5,6%. Найбільшими експортерами цієї продукції є країни ЄС, перш за все Нідерланди і Німеччина. Ціна на охолоджене м’ясо приблизно на 80% вище, ніж на заморожене.

Сьогодні виробництво м’яса птиці досить успішно розвивається. Висока концентрація ринку дозволила галузі за останнє десятиліття подолати спад і стати лідером тваринницького комплексу. В цей час гарна можливість створити своє фермерське господарство для розведення птиць, а для пошуку найкращої породи та класифікації курку буде на сайтах де про це йде мова, більш спеціалізований.

Подальший розвиток стримується тільки недостатньою купівельною спроможністю населення і зовнішньоторговельними обмеженнями. Їх подолання лише питання часу.

Костянтин Рєпін

Джерело
www.zerno-ua.com

Facebook
Pocket
Email
Print