Саме в осінньо-зимовий період з року в рік постає проблема у вигляді великої кількості мишоподібних гризунів на посівах, що становлять загрозу майбутньому врожаю. Серед мишоподібних гризунів найбільш поширеними та шкідливими у посівах сільськогосподарських культур на території Донецької області є полівки, лісові, хатні, курганчикові та інші види мишей.
Погодні умови протягом листопада-початку грудня та достатня кормова база посприяли збільшенню популяції мишей в посівах. Уже зараз на полях виявлені вогнища розвитку гризунів. Загрожують мишоподібні перш за все посівам озимого ріпаку, озимого гороху, озимим зерновим та багаторічним травам. Живлячись на посівах пшениці полівки утворюють «пролисини». В роки масового розмноження шкідників іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів. За добу вони можуть з’їсти таку кількість корму, що становить 25-40% їхньої маси, а молоді особини ще більше. Мишоподібні гризуни надзвичайно плодючі. Полівки розмножуються протягом усього теплого періоду, за наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг здатні розмножуватись і взимку під снігом. Одна самка може давати до 88 особин на рік. Враховуючи високу здатність до швидкого розмноження та міграції, існує висока ймовірність того, що надалі щільність мишоподібних гризунів та інтенсивність заселення озимих культур зростатиме. З метою збереження посівів озимих культур та майбутнього урожаю, щоб уникнути завдання шкоди посівам для проведення ефективного та вчасного захисту потрібно систематично проводити обстеження, визначати видовий склад гризунів. Регулярні обстеження та вчасний захист дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану й посприяють успішній зимівлі озимих культур.
Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність мишей на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній і нір на визначеній ділянці 0,25 га (100х25 або 50х50 метрів — за високої чисельності) або на прямолінійних маршрутах по діагоналі поля 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки за малої кількості гризунів. На кожному полі до 200 га закладають один маршрут або ділянку. У другій половині дня притоптують усі виходи в колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема сірих полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішими є агротехнічні: збирання без втрат врожаю, вчасна і якісна зяблева оранка з оборотом на глибину 25-30 см — які сприяють руйнуванню гнізд, позбавляють гризунів корму та надійного сховища.
Захист посівів озимини, багаторічних трав та ріпаку від мишоподібних гризунів проводять за наявності 3-5 жилих колоній на гектар шляхом розкладання отруєних принад у жилі нори, відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволені до використання в Україні». Хімічні обробки треба проводити відповідно до економічних порогів шкодочинності, суворо дотримуючись техніки безпеки.
Мишоподібні гризуни завдають значної шкоди не лише посівам сільськогосподарських культур, але є і переносниками багатьох хвороб небезпечних для людей та свійських тварин — лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії та ін. Тому боротьба з гризунами є невід’ємною частиною у боротьбі за збереження майбутнього врожаю.
О.С. Міщенко, управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Донецькій області
