Джерело AgroPortal.ua
Існує думка, що сільгоспкооперація я можлива тільки між дрібними і середніми фермерамі. Але згідно Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» сільськогосподарським кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та / або юридичними особами.
Сьогодні цікавим і актуальним напрямках їм кооперації на селі може стати молочний кооператив. По-перше, майже у кожного сільського жителя є корова, по-друге, це економічно доцільно, оскільки український ринок кожен сезон відчуває дефіцит молока.
Для того, щоб зрозуміти, які переваги може надати молочна кооперація на селі потрібно спочатку виявити, які ж проблеми існують на ринку виробництва та продажу молока особистими господарствами населення.
Почнемо з того, що основною проблемою, є низька закупівельна ціна на молоко. Традиційно, молоко від населення є найдешевшим. Так, в липні місяці ціна на колгоспне молоко базисної жирності в середньому по Україні становить 4,50-6,00 грн за літр, а на молоко аналогічної жирності від населення – 2,50-3,00 грн за літр базисної жирності. У такій різниці цін не варто звинувачувати виробників, адже це ринок і тут діють свої правила.
Другою проблемою є якість і обсяг виробленого молока. Якщо селянин має дві корови, що вже зараз є рідкістю на селі, в поодинці він не в змозі забезпечити достатній обсяг сировини для переробника. Не маючи доїльних апаратів і систем одночасного охолодження молока, селянин не може забезпечити потрібної якості. Але саме якість так потрібно молочним заводам, особливо зараз, коли стандарти і вимоги постійно зростають.
Третьою проблемою є логістика. Для заводу економічно доцільніше приїхати на ферму і забрати відразу 10 т молока першого або вищого сорту, ніж їздити дворами і збирати молоко сумнівної якості. Саме централізований забір молока на селі допоможе жителям вимагати більш високу ціну.
Ціну диктує ринок, а тому діє звичайне правило: хочеш більшої ціни, запропонуй товар високої якості. І тут селяни повинні розраховувати не на державу з його програмами розвитку і дотаціями. Вирішення цих проблем лежить в площині особистої відповідальності, тому потрібно розраховувати тільки на себе.
Об’єднавшись в кооперативи і узаконивши свою діяльність, селяни можуть вимагати більш високої ціни на молоко і стати стороною, яка може диктувати свої умови у відносинах купівлі-продажу.
Звичайно, така співпраця повинна бути взаємовигідною, за формулою «переміг-переміг». Щоб вимагати чогось, потрібно задовольнити вимоги покупця, а вимог не так вже й багато – це якість, обсяг, і зручна логістика.
Отримавши статус кооперативу, селяни можуть почати переговори з молокопереробними підприємствами про надання всього необхідного обладнання в безоплатну оренду. Йдеться про центрифугах, реактивах, холодильниках, бідонах, лабораторному склі, миючих засобах і таке інше.
Багато програм допомоги молочним кооперативам вже впроваджено певними національними виробниками. Крім цього, можна шукати цільової допомоги як з боку держави, так і з боку міжнародних донорів. Тут головне показати бажання і чітку мету, яку переслідує кооператив.
Чим більше корів в селі, тим більший обсяг молока вони можуть забезпечити, а чим більше молока, тим більшу ціну можна за нього просити. До того ж на селі (або в сусідніх селах) завжди знайдеться людина з гужовим транспортом, який зможе забирати молоко і звозити його в спеціально обладнане місце, де воно буде остигати і «чекати» на покупця.
Що ж стосується якості молока, то громада сама повинна контролювати учасників кооперативу. Але в будь-якому випадку самі односельці краще знають, хто приніс неякісне молоко.
Сьогодні перед жителями села стоять кілька викликів: мобілізуватися і почати розвиток, або продовжувати стагнацію. Людський фактор тут є ключовим. Часто переконати односельців і місцеву владу вельми проблематично. Серед багатьох людей існує недовіра і небажання об’єднуватися заради спільної мети. Місцева влада часто не є кваліфікованим і не зацікавленою особою, яка діє за принципом «солдат спить, служба йде». Однак, якщо подолати цей виклик, то це вже 90% перемоги.
Другий виклик це реєстрація кооперативу. Процедура є досить складною і тривалою, адже треба провести збори громади і пройти процедуру реєстрації.
Третій виклик – збереження суверенності. Створення кооперативу повинно відбуватися виключно з ініціативи і бажанням самої громади. Вже є приклади, коли кооперація організовувалася самими молочними заводами заради власних інтересів, що нівелювало саму суть кооперації. Це призводило до розчарування з боку людей.
Кооперація є хорошим інструментом для самоорганізації населення з метою реалізації власної продукції та створення робочих місць. І перш за все люди на селі повинні зрозуміти, що вони несуть особисту відповідальність за своє благополуччя, тому розраховувати треба на себе, а не на державу або молочні заводи, які чомусь повинні просто так давати таку ж ціну, як у фермерських господарств. Згуртованість в кооперативі дає можливість вимагати кращі умови для громади і ставати суб’єктом відносин, який впливає на ціноутворення, а не просто приймає ту ціну, яка сформувалася.
