Про важливість молочної кооперації на селі

Про важливість молочної кооперації на селі

Джерело AgroPortal.ua

Існує думка, що сільгоспкооперація я можлива тільки між дрібними і середніми фермерамі. Але згідно Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» сільськогосподарським кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та / або юридичними особами.

Сьогодні цікавим і актуальним напрямках їм кооперації на селі може стати молочний кооператив. По-перше, майже у кожного сільського жителя є корова, по-друге, це економічно доцільно, оскільки український ринок кожен сезон відчуває дефіцит молока.

Для того, щоб зрозуміти, які переваги може надати молочна кооперація на селі потрібно спочатку виявити, які ж проблеми існують на ринку виробництва та продажу молока особистими господарствами населення.

Почнемо з того, що основною проблемою, є низька закупівельна ціна на молоко. Традиційно, молоко від населення є найдешевшим. Так, в липні місяці ціна на колгоспне молоко базисної жирності в середньому по Україні становить 4,50-6,00 грн за літр, а на молоко аналогічної жирності від населення – 2,50-3,00 грн за літр базисної жирності. У такій різниці цін не варто звинувачувати виробників, адже це ринок і тут діють свої правила.

Другою проблемою є якість і обсяг виробленого молока. Якщо селянин має дві корови, що вже зараз є рідкістю на селі, в поодинці він не в змозі забезпечити достатній обсяг сировини для переробника. Не маючи доїльних апаратів і систем одночасного охолодження молока, селянин не може забезпечити потрібної якості. Але саме якість так потрібно молочним заводам, особливо зараз, коли стандарти і вимоги постійно зростають.

Третьою проблемою є логістика. Для заводу економічно доцільніше приїхати на ферму і забрати відразу 10 т молока першого або вищого сорту, ніж їздити дворами і збирати молоко сумнівної якості. Саме централізований забір молока на селі допоможе жителям вимагати більш високу ціну.

Ціну диктує ринок, а тому діє звичайне правило: хочеш більшої ціни, запропонуй товар високої якості. І тут селяни повинні розраховувати не на державу з його програмами розвитку і дотаціями. Вирішення цих проблем лежить в площині особистої відповідальності, тому потрібно розраховувати тільки на себе.

Об’єднавшись в кооперативи і узаконивши свою діяльність, селяни можуть вимагати більш високої ціни на молоко і стати стороною, яка може диктувати свої умови у відносинах купівлі-продажу.

Звичайно, така співпраця повинна бути взаємовигідною, за формулою «переміг-переміг». Щоб вимагати чогось, потрібно задовольнити вимоги покупця, а вимог не так вже й багато – це якість, обсяг, і зручна логістика.

Отримавши статус кооперативу, селяни можуть почати переговори з молокопереробними підприємствами про надання всього необхідного обладнання в безоплатну оренду. Йдеться про центрифугах, реактивах, холодильниках, бідонах, лабораторному склі, миючих засобах і таке інше.

Багато програм допомоги молочним кооперативам вже впроваджено певними національними виробниками. Крім цього, можна шукати цільової допомоги як з боку держави, так і з боку міжнародних донорів. Тут головне показати бажання і чітку мету, яку переслідує кооператив.

Чим більше корів в селі, тим більший обсяг молока вони можуть забезпечити, а чим більше молока, тим більшу ціну можна за нього просити. До того ж на селі (або в сусідніх селах) завжди знайдеться людина з гужовим транспортом, який зможе забирати молоко і звозити його в спеціально обладнане місце, де воно буде остигати і «чекати» на покупця.

Що ж стосується якості молока, то громада сама повинна контролювати учасників кооперативу. Але в будь-якому випадку самі односельці краще знають, хто приніс неякісне молоко.

Сьогодні перед жителями села стоять кілька викликів: мобілізуватися і почати розвиток, або продовжувати стагнацію. Людський фактор тут є ключовим. Часто переконати односельців і місцеву владу вельми проблематично. Серед багатьох людей існує недовіра і небажання об’єднуватися заради спільної мети. Місцева влада часто не є кваліфікованим і не зацікавленою особою, яка діє за принципом «солдат спить, служба йде». Однак, якщо подолати цей виклик, то це вже 90% перемоги.

Другий виклик це реєстрація кооперативу. Процедура є досить складною і тривалою, адже треба провести збори громади і пройти процедуру реєстрації.

Третій виклик – збереження суверенності. Створення кооперативу повинно відбуватися виключно з ініціативи і бажанням самої громади. Вже є приклади, коли кооперація організовувалася самими молочними заводами заради власних інтересів, що нівелювало саму суть кооперації. Це призводило до розчарування з боку людей.  

Кооперація є хорошим інструментом для самоорганізації населення з метою реалізації власної продукції та створення робочих місць. І перш за все люди на селі повинні зрозуміти, що вони несуть особисту відповідальність за своє благополуччя, тому розраховувати треба на себе, а не на державу або молочні заводи, які чомусь повинні просто так давати таку ж ціну, як у фермерських господарств. Згуртованість в кооперативі дає можливість вимагати кращі умови для громади і ставати суб’єктом відносин, який впливає на ціноутворення, а не просто приймає ту ціну, яка сформувалася.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on pocket
Share on skype
Share on telegram
Share on whatsapp
Share on email
Share on print
Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: