Добрива

wikipedia

Добрива — органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.

Класифікація добрив

Добрива поділяють на прямі (такі, що містять безпосередньо елементи живлення рослин) та непрямі (покращують властивості ґрунтів, наприклад, гіпс, вапно).

За складом розрізняють:

  • мінеральні добрива,
  • органічні добрива,
  • органо-мінеральні добрива:
    • природні — сапропель,
    • штучні — торфоаміачні, торфомінеральноаміачні та ін.,
  • бактеріальні добрива,
  • зелені добрива (свіжа зелена маса переважно бобових рослин, запахувана в ґрунт для збагачення його органічними речовинами та N).

Добрива, що отримують безпосередньо в господарствах, називаються місцевими (гній, торф, болотяний мул та ін.), на спеціальних заводах — промисловими або хімічними (азотні добрива, фосфоритне борошноа та ін.); до останніх відносяться також промислові відходи різних виробництв, наприклад шлаки (мартенівський фосфат шлак, томасшлак).

В залежності від кількості елементів живлення, добрива поділяють на:

  • односторонні (містять один який-небудь основний елемент, наприклад калійні добрива), та
  • багатосторонні або комплексні.

Добрива, до складу яких входять макроелементи (N, P, K, Ca, Mg, S), називаються макродобривами наприклад, фосфорні добрива, азотно-фосфорні добрива), мікроелементи (B, Fe, Mn, Cu, Mo, Zn), — мікродобривами (марганцеві добрива, бормагнієве добриво і т.і.). Добрива можуть складатися також одночасно з макро- та мікроелементів (наприклад суміш Mo-солі з фосфорно-калійним добривом). За агрегатним станом розрізняють добрива тверді (кристалічні, гранульовані, порошки), рідкі та газоподібні (безводний NH3).

Причини ефективності та необхідність добрив

Оптимальний ріст рослин залежить від кліматичних факторів (світловий, тепловий, водний, атмосферний режими), забезпеченості поживними речовинами, а також від структури та кислотності ґрунтів, вмісту в них гумусу та інших властивостей. Всі ґрунти мають запас поживних речовин, але більша їх частина знаходиться в малодоступній формі. Тому для оптимізації живлення рослин в ґрунт вносять добрива.

В складі рослин знайдено більш ніж 70 хімічних елементів. Для нормального росту рослин необхідні лише 15: C, O, H, N, P, K, Ca, Mg, S, B, Fe, Mn, Cu, Mo, Zn. Кожний з цих елементів виконує в рослинах свою специфічну роль і не може бути замінений. Ряд дослідників вважає Si необхідним елементом (наприклад для рису). Для окремих культур встановлена корисність Na, Co і Cl. Вода, що є джерелом H і O, зазвичай в наявності в достатніх кількостях. Вуглець та кисень поглинаються рослинами з атмосфери у вигляді CO2; додаткове забезпечення ним потрібне лише в теплицях.

Добрива — основа підвищення кількості та якості сільськогосподарської продукції. Їх доцільне використання покращує родючість ґрунтів, підтримує позитивний баланс біогенних елементів та гумусу. Близько 50 % загального врожаю одержують за рахунок добрив. Правильне застосування їх дає змогу активно втручатися у кругообіг речовин на Землі, створювати, зокрема, позитивний баланс поживних речовин у землеробстві.

Правильне застосування добрив досягається лише за успішного проведення також інших сільськогосподарських робіт. Будучи важливим, але не єдиним фактором підвищення врожаю, добрива є складовим елементом всієї системи агрохімічних заходів (зниження кислотності ґрунту, боротьба з бур’янами, хворобами та шкідниками рослин, вибір найвдаліших сортів, дотримання оптимальних строків посіву, норм висіву та посадки та ін.).

Залежність ефективності від ґрунтів

Встановлено, що добрива підвищують врожай всюди. Наприклад, на ґрунтах дерново-підзолистого типу, сірих лісових та вилужених чорноземах добре діють три основних елементи живлення,- N, P, K. При цьому роль фосфору з збільшенням вмісту рухомих фосфатів в цих ґрунтах, а вплив калію стійкий та високий, але виявляється значно менше ніж N та P. На вказаних ґрунтах виявлена висока ефективність вапнування, а на легких ґрунтах, — також ефективність внесення Mg та позитивна дія S. Взагалі такі ґрунти характеризуються інтенсивним застосуванням органічних та мінеральних д.

В Сибіру, наприклад, в порівнянні з вищевказаними типами ґрунтів, добрива менш ефективні і норми їх внесення повинні бути набагато меншими. На звичайних та південних сіроземах особливо сильно впливає на врожай внесення фосфатів. Дія N за відсутності зрошення суттєво слабша, але в роки, багаті на опади, та в умовах зрошення значення азоту росте. Роль К, як правило, незначна і обмежується посівами цукрового буряку.

В зоні сіроземних ґрунтів при зрошуванні на бавовні найсильніша дія N; вплив P на старопахотних ґрунтах зменшується внаслідок його накопичення у великих кількостях. Через підвищений винос рослинами K калійні добрива стають важливим фактором високого врожаю бавовни.

При визначенні доз внесення фосфорних та калійних добрив застосовують спеціальні агрохімічні картограми; при цьому дані туки слід концентрувати на перелічених вище ґрунтах, а на інших ґрунтах (звичайних та південних чорноземах, каштанових та ін.) рекомендується зазвичай обмежуватись рядковим внесенням P2O5 і K2O.

Вплив на навколишнє середовище

Система використання добрив у сівозміні — важлива ланка високопродуктивного землеробства. Однак зростаючі обсяги їхнього застосування (особливо при отриманні низьких врожаїв) мають наслідком забруднення навколишнього середовища. Основні його причини: значні втрати добрив на шляху завод — поле; змив добрив з поверхні полів у водойми; вилуговування по профілю ґрунтів ліофільних елементів та надлишкове їх накопичення в орному шарі за рахунок його переудобрювання; неправильна експлуатація тваринницьких комплексів та ін.

Велике значення має розумне визначення доз внесення мінеральних добрив, при якому потрібно враховувати запаси в ґрунті доступних поживних речовин, кількість органічних добрив, що планується внести, та врожай, що планується отримати. В усіх випадках складання системи удобрення ґрунту для всієї сівозміни і неухильне її виконання виявляється більш ефективним та виправданим економічно, ніж орієнтація на удобрення культур одного року. Необхідно ухилятися також від надмірних доз внесення добрив, котрі можуть виявитися не лише нерентабельними, але й призвести до зменшення врожаю сільськогосподарських культур, накопичення в них нітратів та токсичних елементів, а також до зниження якості, в тому числі при збереженні товарної продукції (картопля, овочі, фрукти та ін.).


Види добрив : Азотні, Фосфорні, Калійні


Азотні добрива

Одними з основних завдань, які виконують азотні добрива, є утворення нового листя, ущільнення кореневої системи, розвиток квіток і плодів. Особливо необхідне азотне живлення плодово-ягідним культурам, оскільки вплив азотних добрив позначається не тільки на кількості плодів, але і на їхній якості. Для засвоєння азоту підходять будь-які ґрунти, будь то чорнозем, торфовище або підзолисті ґрунти.

Види добривАзот міститься і в органічних добривах, але їх мінус у тому, що органічний азот сприяє збільшенню числа шкідників, які можуть погубити рослини. Для того щоб азот був корисним, а не завдавав шкоди, рекомендується використовувати тільки азотні мінеральні добрива.

Недолік азоту супроводжується слабким ростом рослин, поганим розвитком вегетативних органів. Листя стає дрібніше, а його забарвлення стає жовтуватим, листя рано осипається, що послаблює цвітіння і період плодоношення скорочується.

З усіма цими проблемами допоможуть впоратися азотні добрива, внесені за всіма правилами з урахуванням типу ґрунту, наприклад, якщо це чорнозем, і проростаючих на ній культур.

Класифікація азотних добрив

Існують популярні та найбільш поживні азотні добрива хімічного походження, які оптимальні для більшого виду ґрунтів і садових культур. Найбільш поширені з них розглянемо нижче.

Карбамід (сечовина)  —  найбільш поширена назва цього добрива — сечовина. Процентний вміст азоту становить близько 50%. Сечовина швидко засвоюється рослинами і вноситься в якості основної підгодівлі при весняній підготовці ґрунту до посадки насіння. Якщо ж карбамід вноситься восени, то його концентрація повинна бути в кілька разів більше.

Натрієва селітра — крім 17% азоту містить 27% натрію. Рекомендується для кислих ґрунтів, оскільки є лужним добривом. Широко використовується метод внесення натрієвої селітри спільно з фосфорними добривами. Кальцієва селітр Також є лужним добривом, тому застосовується на кислих ґрунтах. Рекомендується змішувати кальцієву селітру та калійні добрива, в результаті чого виходять азотно калійні добрива з різною концентрацією макроелементів. Оптимальним варіантом є внесення кальцієвої селітри в рідкому розчині навесні.

Сульфат амонію —  найцінніші азотні добрива містять сірку, оскільки її вміст в будь-яких ґрунтах малий. До таких добрив і відноситься сульфат амонію, який насичує грунт цінними макроелементами, які легко засвоюються рослинами.

Як правильно використовувати азотні добрива

Різні азотні добрива, види яких представлені вище, використовуються залежно від типу ґрунту, пори року і типу культур. Найбільше грунт потребує азоту у весняний період. Тому перше внесення добрив такого типу необхідно при перекопуванні ґрунту.

Азотні добрива, які були внесені восени, можуть знизити холодостійкість садових чагарників і плодових дерев, що негативно позначиться на майбутньому врожаї. Після того як насіння посаджено, органічні добрива, азотні добрива, застосування яких необхідне для прискорення зростання, слід вносити тільки після появи повноцінних паростків і зміцнення кореневої системи.

При використанні азотного добрива на грядках, потрібно вносити його між рядами, намагаючись не зачіпати самі рослини. Необхідно ретельно дотримуватися концентрації добрив. Не варто забувати, що використання азотних добрив гарно в міру і їх надлишок не менш шкідливий, ніж недолік.


Фосфорні добрива

Найбільш широко застосовують простий і подвійний гранульований суперфосфат.

  • Суперфосфат простий гранульований являє собою гранули від світло-сірого до темно-сірого кольору. Містить 19-21% Р205 до 40% сульфату кальцію. Є гарним добривом для культур, що позитивно реагують на сірку (бобові, картоплю, хрестоцвіт). Простий суперфосфат може мати добавки 0,2% бору або 0,13% молібдену. З простим суперфосфатом в грунт вноситься багато гіпсу, який для більшості кислих ґрунтів є баластом.
  • Подвійний гранульований суперфосфат буває у вигляді гранул від світлого до темно-сірого кольору. На відміну від простого подвійний суперфосфат має високий вміст фосфору (42-49%) і не містить гіпсу.

Калійні добрива

Застосування калійних добрив сприяє підвищенню імунітету рослин до різних грибкових захворювань. Овочеві теплолюбні культури при повноцінному калійному живленні краще переносять холодні температури і несприятливі погодні умови.Види добрив

Значення калійних добрив дуже важливо і в тому випадку, якщо рослина відчуває гостру нестачу калію, її стебло погано розвивається, має вигнуту форму, бліде забарвлення. Коренева система таких рослин погано розвинена, у зв’язку з чим, значно знижується врожайність, плоди стають дрібними і пухкими, а листя і стебла уражаються різними захворюваннями.

Те, що рослині необхідні  калійні або азотні добрива, можна помітити по листках, які по краях чорніють, згортаються і висихають.

Калійні добрива: види та їх особливості

Залежно від різновиду культур і проблем, пов’язаних з нестачею калію та інших елементів, застосовуються різні органічні добрива, калійні добрива, види яких ми розглянемо нижче.

До концентрованих калійних добрив відносяться:

  • хлористий калій,
  • сірчанокислий калій,
  • калійна сіль,
  • поташ,
  • калимагнезія.

Хлористий калій — основне калійне добриво, на частку якого в асортименті калійних добрив припадає до 80%. Це концентроване калійне добриво містить 57-60% К20. Кристалічна речовина рожевого або білого кольору з сірим відтінком. У ньому мінімальний вміст хлору на одиницю калію. Внаслідок цього хлористий калій може застосовуватися під всі культури і на будь-яких грунтах, як у вигляді основного добрива, так і в підгодівлі. 

Перевагою такого добрива є те, що вступаючи в грунт, чорнозем, калій і хлор розщеплюється на речовини, доступні для рослин. Слід пам’ятати, що хлоромісткі калійні добрива окисляють грунт, тому в розчин з готовим добривом необхідно додавати вапно.

Сірчанокислий калій — дрібнокристалічна сіль сіруватого кольору, розчинна у воді. Містить 46-50% К2, О. Може застосовуватися на будь-яких грунтах і під всі культури. Особливо придатний для культур, чутливих до хлору (картопля, цибуля, огірок та ін.).

Поташ — висококонцентроване, безбаластне добриво, що містить 63-65% К20. Поташ — хороше джерело калію для культур, чутливих до хлору, а також на кислих грунтах, так як він частково нейтралізує їх.
Калимагнезія являє собою суміш сульфату калію і магнію з домішками хлоридів калію і натрію і містить 28-30% К2, О і 10% МgО. Практично безхлорне добриво. Випускається в дрібнокристалічному і гранульованому вигляді. Калимагнезія — одна з кращих форм калійних добрив для культур, чутливих до хлору.

Сульфат магнію — біла кристалічна речовина, що містить 14% МgО. Дуже гігроскопічна. Зберігати треба в невеликих герметичних ємкостях в сухому місці.

Сульфат калію — це калійне добриво вважається одним з найкращих і універсальних. У ньому міститься близько 50% калію і відсутій хлор. Це добриво розчиняється у воді дуже добре. Сульфат калію вноситься як основне добриво у весняний період.

Хлористий калій — процентний вміст калію досягає 65%. Перевагою такого добрива є те, що вступаючи в грунт, чорнозем, калій і хлор розщеплюється на речовини, доступні для рослин. Слід пам’ятати, що хлоромісткі калійні добрива окисляють грунт, тому в розчин з готовим добривом необхідно додавати вапно.

Калімагнезія — містить 35% калію, хлор і магній. Прекрасно засвоюється кореневою системою рослин, тому частоВиди добрив використовується в якості основної підгодівлі. Для ґрунтів з дефіцитом магнію, таке добриво необхідно.

Калійні солі — це найбільш сильні калійні добрива, які підходять для будь-яких овочевих культур. Високий процентний вміст хлору робить це добриво небезпечним для таких чутливих рослин, як помідори, картопля. Калійні солі потрібно вносити в грунт в осінній період при підготовці ділянки до зими.

Ця класифікація калійних добрив найбільш повно відображає все розмаїття добрив такого типу.

До складних добрив відносяться:

  • амофос (12% N, 52% Р2О5),
  • діаммоній фосфат (18% N, 50% Р2О5),
  • нітроамофос (16-20% N, 23-25% Р2О5,
  • нітроамофоска (17% N, 17% Р2О5, 175 К2О)

У будь-якому добриві повинна бути інструкція із зазначенням складу. Іноді на пакетах може бути зазначено загальний вміст всіх елементів, наприклад, добриво містить однакову кількість азоту, фосфору і калію із загальним вмістом не менше 50%. Це означає, що в цьому добриві міститься по 16- 17% кожного елемента. Іноді складні добрива випускаються з мікроелементами. Останнім часом з’явилися городні, плодові і квіткові суміші, на пакетах яких також вказано склад.

Джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook
Pocket
Email
Print
Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: