Якість зберігання насіння в значній мірі залежить від способу його зберігання. У виробництві застосовується кілька способів зберігання насіння.
Насипом на підлозі. Такий спосіб застосовується при тимчасовому зберіганні з розміщенням насіння в буртах. Спосіб простий, не вимагає додаткового обладнання. Його недоліками є ненадійна ізоляція окремих партій, нераціональне використання насіннєсховищ і складність використання активного вентилювання.
При зберіганні насіння в засіках цих недоліків уникають. Більш надійним і зручним для активного вентилювання є зберігання насіння в спеціальних металевих бункерах.
У великих насіннєсховищах застосовують зберігання в силосах, які по суті є бункерами великих розмірів (ємністю понад 300 т) обладнаними автоматичними системами контролю за станом насіння. Кожному способу зберігання відповідають певні типи насіннєсховищ: підлогові, бункерні, силосні і комбіновані.
Вони можуть бути механізованими і немеханізованими. При зберіганні насіння в насіннєсховищах контролюють температуру і відносну вологість повітря за допомогою термометрів і гігрометрів (або гігрографів), наявність шкідливих комах і гризунів. Періодичність контролю: перші один-два місяці – кожен день, пізніше – два рази на тиждень.
У насінні температуру визначають за допомогою термоелектричних вимірників (термоелектричні «павуки»), або термоштанга (дерев’яні палиці завтовшки 3-4 см і довжиною на висоту насипу), які вставляють у насип у шаховому порядку з інтервалом 2 м. Виймаючи термоштангу, перевіряють температуру по всій довжині і визначають місця з підвищеною температурою. Періодичність визначення температури насіння залежить від їх стану (табл. 1).
Вологість насіння визначають у кожній партії окремо, в кожному засіку в трьох шарах (на 30-40 см від поверхні, всередині насипу і біля підлоги) один раз на місяць при температурі насіння нижче 0ºС і два рази в місяць при температурі насіння вище 0ºС, а також після кожного транспортування або обробки. Вологість насіння визначають методом висушування (термостатно-ваговий метод), або за допомогою вологомірів.
Таблиця 1
Періодичність визначення температури насіння, діб
| Вологість насіння | Перші 3 місяці після збирання | В іншу пору року при температурі насіння, °С | ||
| 0 і нижче | від 0до 10 | вище 10 | ||
| Сухе (до 14%) | 3 | 15 | 15 | 10 |
| Середньої сухості (14-16%) | 2 | 10 | 10 | 5 |
| Вологе 16-20%) | 1 | 7 | 5 | 1 |
| Сире (вище 20%) | 1 | 5 | 3 | 1 |
Одночасно визначають і заселеність насіння шкідниками за стандартною методикою, а також колір насіння і їх запах органолептичним методом.
Схожість насіння визначають за стандартною методикою в лабораторіях господарств або насіннєвих заводах щомісяця, а в акредитованих лабораторіях при засипці через кожні чотири місяці або більше (згідно з вимогами стандартів) для окремих видів рослин. Одночасно зі схожістю визначають ступінь зараження цвіллю, що дуже важливо для безпечного зберігання насіння. Догляд за зберіганням насіння передбачає проведення заходів поліпшення умов, а також попередження і ліквідації небажаних процесів у насінні.
Провітрювання насіннєсховищ і насіння проводять при тривалому зберіганні. Доцільність цього заходу в значній мірі залежить від вологості насіння. Чим воно сухіше, тим менша потреба в провітрюванні. Якщо насіння має вологість, близьку до критичної або трохи вище, то в процесі дихання воно виділяє значну кількість вуглекислого газу, який заповнює міжнасіннєвий простір. Це може негативно вплинути на схожість насіння.
Провітрювання може бути природним і активним. Природне провітрювання забезпечують, відкриваючи вікна і двері насіннєсховища при певних погодних умовах. При активному провітрюванні застосовують примусове вентилювання насіння за допомогою спеціальних пристроїв.
При провітрюванні необхідно враховувати температуру і вологість насіння та повітря. Охолодження теплого насіння проводять для підвищення стійкості зберігання восени або влітку, коли їх температура підвищується вище 10ºС. Для цього активне вентилювання проводять охолодженим повітрям.
Прес-служба Мінагорполітики
