Фіксація збитків є фундаментом усього подальшого процесу їх відшкодування:
- збитки потрібно документувати одразу після події, інакше докази можуть бути втрачені;
- кожен документ (фото, відео, акти, довідки, свідчення) має бути оформлений відповідно до вимог закону;
- неправильна або неповна фіксація автоматично призводить до визнання доказів неналежними у суді;
- якщо збитки не зафіксовані належним чином, усі наступні кроки (національні суди, міжнародні позови, переговори) можуть бути марними.
Дії, які повинні здійснити представники юридичних осіб
1. Звернення до державних органів:
- Головне управління ДСНС у Донецькій області – для складання та отримання акту, який засвідчить факт пожежі.
- Головне управління Національної поліції в Донецькій області — для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо понесених збитків та отримання витягу з ЄРДР.
- Головне управління СБУ в Донецькій та Луганській областях — для визнання потерпілим у кримінальному провадженні внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
- Військові адміністрації населених пунктів — для складання акту обстеження пошкоджених будівель, споруд, земельного фонду та внесення даних до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
2. Інвентаризація майна, фото- та відеофіксація майна
- Видати наказ підприємства про фіксацію збитків та проведення інвентаризації майна.
- Визначити перелік втраченого, знищеного (пошкодженого) майна шляхом оформлення:
– інвентаризації відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879;
– балансової довідки;
– визначення фактичних втрат. - Провести детальну фото- та відеофіксацію знищеного (пошкодженого) майна з налаштуванням дати/часу та геолокації на камері (EXIF-дані) та зберіганням оригіналів файлів.
3. Документування:
- Зібрати документи, що підтверджують право власності знищеного (пошкодженого) майна, а саме:
- договори (купівлі-продажу, постачання тощо);
- свідоцтва про право власності;
- акти приймання – передачі;
- технічні паспорти БТІ;
- паспорти на обладнання і транспортні засоби;
- інші документи.
- Створити детальний опис завданих збитків в хронологічному порядку.
4. Формування доказової бази
- Крім офіційних документів, доказову базу можуть доповнювати:
- свідчення очевидців подій;
- повідомлення засобів масової інформації про ведення бойових дій;
- звіти громадських організацій щодо відсутності доступу до майна;
- матеріали із соціальних мереж;
- службове листування.
Належне документування збитків — важливий крок для подальшого отримання компенсаційних виплат.
5. Експертна оцінка майна та економічних втрат
- Подати заяву через портал «Діяю» або ЦНАП для комісійної оцінки.
- Замовити у суб’єкта оціночної діяльності експертний звіт про незалежну оцінку збитків.
Експертна оцінка спростить визначення суми компенсації для відшкодування понесених збитків.
6. Подання заяви до Міжнародного реєстру збитків
Внести інформацію щодо пошкодженого (знищеного) майна до міжнародного Реєстру збитків на порталі «Дія».
Використати категорії заяв С3.1 «Пошкодження, знищення або втрата активів» (юридичні особи) або А3.5 «Втрата приватного підприємництва» (ФОП).
