В.І.   СОЛОНЕНКО,   канд.   біол.наук,   доцент,  О.В.   ВАТАМАНЮК, асистент. Вінницький національний аграрний Університет У   статті   авторами   розглянуто   явище   амброзії   полинолистої   як загально континентального та загальнодержавного рівнів. Описані загрози, які   спричинені   амброзією   полинолистою   у   вигляді   цілого   ряду   алергічних реакцій   у   значної   частини   населення,   представників   тваринного   світу,
значної шкоди сільському господарству в якості карантинного бур’яну, які базуються на даних сучасних досліджень. Виокремлено основні тенденції та
закономірності   розвитку   проблемного   поля   явища   амброзії   полинолистої. Змодельовані   наслідки   безконтрольного   розповсюдження   амброзії
полинолистої   та   запропоновано   концепцію   загальнодержавної   програми протидії в Україні.

Ключові   слова:  Амброзія   полинолиста,   амброзійний   поліноз, рудеральний   бур’ян,   сегетальний   бур’ян,   натуралізація амброзії полинолистої,  інвазійний вид (проникаючий вид, що активно розселяється), фітоценоз (рослинне угрупування), агроценоз (штучна екосистема створена в процесі сільськогосподарської  діяльності).

Постановка проблеми

Натуралізація Ambrosia artemisiifolia в Європі створює одну із гострих екологічних проблем сучасності.Детальне висвітлення   проблеми   на   основі   актуальних   сучасних наукових   досліджень   дозволить   привернути   увагу   широкого   кола громадськості   та представників державних   установ   до   проблеми     амброзії полинолистої   в   Україні,   що   дозволить   запустити   механізм   формування загальнодержавної   програми   з   протидії   загрозам,   які   обумовлені
натуралізованим видом. Аналіз досліджень та публікацій з даної тематики свідчить, що проблема амброзії   полинолистої   недостатньо   висвітлена   в   науковій   літературі   та   не набула значного суспільного розголосу. Відсутня   цілісна   картина   розуміння   існуючих   загроз,   тенденцій та можливих   наслідків   безконтрольному   розповсюдженню   амброзії
полинолистої в Україні. Метою   роботи   є формування   цілісної   концепції   проблеми амброзії полинолистої   в державі   та   окреслення   всіх“діючих   гравців”   з   контролю   та
протидії подальшому   розповсюдженню   виду   в   Україні   на загальнодержавному рівні.

І. Загрози, спричинені амброзією полинолистою.

Амброзія   полинолиста   привернула   до   себе   увагу   перш   за   все   через здатність   викликати низку алергічних реакцій, що негативно позначаються на здоров’ї значної частини населення. Пилок Ambrosia artemisiifolia визиває види алергій в період цвітіння через аерозольно-контактну взаємодію з організмами людей та тварин. Сукупність алергічних реакцій зазначаються в науковій літературі як сінна пропасниця або амброзійний поліноз і проявляються у вигляді алергічного риніту, кон’юнктивіту зі сльозотечею та погіршенням зору, лихоманки, респіраторних розладів, астми з приступами задухи, атопічного дерматиту (екземи)зі свербежем окремо або у сукупності з різним степенем важкості та хронічними проявами.Перший випадок амброзійного полінозу був зафіксований у Франції, в Парижі у 1955 році. Дослідженнями з пилку амброзії виділено біля 22 алергенів, де домінуючими є глікопротеїниAmbaI та AmdaII, які викликають алергічні реакції у майже 95% амброзіо-чутливих людей (Griffiyh I.J.,1991).Як вказує В.І. Солоненко(2010), Ambrosia artemisiifolia має тенденцію до зростання великими колоніями, де одна потужна рослина здатна продукувати до 45 гр. пилку в період цвітіння. Відмічається, що грам пилку містить біля 30-35 млн.
пилкових зерен. Концентрація пилку у повітрі в період цвітіння може значно змінюватися, що проявляє різний алергічний вплив на людину. Більшість досліджень підтверджують, що навіть мінімальна концентрація 5-20 пилкових зерен на м3 здатна провокувати алергічні реакції (Солоненко В.І.,2010). Підвищення концентрації пилку є потужним десенсибілізуючим стресом для людей схильних до алергій, де концентрація менше 20 пилкових зерен на м3вважається низькою, 20-40 на м3 середньою і більше цього рівня високою (Breton M.‐C. etal., 2006), що корелює з проявами амброзійного полінозу. Івченко В.М. зазначає, що у пікові періоди цвітіння Ambrosia artemisiifolia (кінець серпня) концентрація пилку може становити до 400-450 зерен/м3, у другій декаді вересня більше 300 зерен/м3, а на початку жовтня може зберігати показник у 100 зерен/м3за певних кліматичних умов (Івченко В.М., 2018).

У науковій літературі наводяться дані про здатність пилку Ambrosia artemisiifolia переноситись повітряними масами на значні відстані – від кількох десятків кілометрів до 200-500- і навіть 1000 км від місця зростання. Виявлено, що транспортування повітрям не впливає на алергенні властивості пилку амброзії.

Існують експериментальні докази, що у Польщу пилок амброзії заноситься з територій Угорщини, України, Словаччини, в Естонію, Литву з України та південного сходу Росії, в Македонію з Сербії за певних кліматичних умов. Це значно ускладнює організацію захисту населення на конкретних територіях. Встановлено, що діти частіше страждають на алергічний риніт, астму і інші прояви у порівнянні з дорослими, а міське населення значночутливіше до алергії в цілому, як і до амброзії, що індуковано забрудненням повітрята
підвищенням бронхіальної чутливості до інгаляційних пилкових алергенів. З іншого боку, великі населені пункти та конгломерати можуть мати підвищенні концентрації пилку амброзії,що зумовлено значною присутністю рудеральних територій, які є сприятливими для зростання Ambrosia artemisiifolia…

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Facebook
Pocket
Email
Print
Scroll Up

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: