Незвично теплі погодні умови спостерігалися в першій декаді січня 2018 року (середньо декадна температура повітря в регіоні склала 1,1ºС тепла, (при норма – 4,6ºС), що перевищило середньо багаторічний показник на 5,7ºС. При таких умовах продовжувалися процеси вегетації озимих культур.

Зниження температурних показників у другій декаді січня до -10ºС в нічні години та -3-5ºС в денні сприяли переходу озимих культур в стан анабіоза – глибокого призупинення ростових процесів з повільним використанням поживних речовин.

За станом озимих культур, їх життєздатністю необхідно спостерігати протягом зими, особливо в другій її половині, щоб завчасно виявити площі зріджених або загиблих посівів. Проте, остаточне рішення про необхідність підсіву або пересіву слід приймати тільки після відновлення весняної вегетації, після ретельного визначення життєздатності рослин, інтенсивності відростання кореневої системи.

Методів спостереження за станом озимих культур в зимовий період є багато але найбільш достовірні та легко виконуючі – це методи монолітів та прискорений метод визначення життєдіяльності рослин – так званий Донський метод.

Метод монолітів

Відбір монолітів проводять протягом зимового періоду: 25 січня, 23 лютого та 10 березня, а також після значного зниження температури.

Слід пам’ятати, що не рекомендується відбирати моноліти біля лісосмуг, польових доріг, та інших нетипових для посіву місцевостей. Не відбирають моноліти при температурі повітря нижче -12-14 ºС.

В полі відбирають ділянку посіву (типову для поля), очищують від снігу і вирубують моноліт 30х30 см та глибиною 15-20 см. Слід пам’ятати, що відібрати необхідно 2-рядки посіву, без пошкодження, без розриву грунту, щоб одержати достовірні дані в подальшому. Моноліт помістити в коробок для транспортування та подальшої роботи з ним.

Вирубаний моноліт прикривають рядниною (щоб не підмерзав) і перевозять в приміщення з температурою 8-10ºС на 2-3 дні для повного розтавання. Потім коробок з монолітом переносять у більш тепле приміщення (18-22ºС) з достатнім освітленням і залишаємо для відростання рослин на 12-14 днів. При цьому грунт підтримувати вологим, не допускаючи пересихання.

В подальшому, для аналізу розвитку рослин їх бережно виймають з грунту, ретельно відмивають рештки грунту з кореневої системи. При аналізі стану рослин з моноліта визначається:

розвиток рослин на дату відбору моноліту (кількість стеблин на рослину, розвиток кореневої системи, висота рослин);

відсоток живих та мертвих рослин в перерахунку на 1 м2 площі;

життєздатність рослин – сильні чи ослаблені.

Це найбільш достовірний метод визначення життєздатності рослин в зимовий період, але він тривалий і для його проведення необхідно 2-3 тижні.

Метод прискорений (Донський)

Суть якого полягає у визначенні життєздатності рослин по інтенсивності відростання вузла кущення. Достовірний метод і визначення життєздатності рослин можливо визначити вже через сутки після відбору рослин озимих в польових умовах. Цим методом товаровиробники користуються після перепадів температури, сильних морозів при відсутності снігового покриву та інших несприятливих погодних та інших умов.

В польових умовах на проблемних посівах відбирають 30-55 рослин (для достовірності можна і більше) не менше, як у пяти місцях.

Після танення, рослини необхідно відмити від грунту і відрізати вегетативну масу від вузла кущення на відстані 1,0- 1,5 см, кореневу систему відрізати повністю. Для відрощування, вузли кущення розміщують у посудину, на дно якої кладуть змочену фільтровальну бумагу, вату або марлю. Для збереження вологи, посудину закривають кришкою і ставлять у тепле (20-25ºС) і темне приміщення на 12-24 години.

Живі, сильні рослини дають приріст з вузла кущення до 10 мм, ослаблені – 3-5 мм. Мертві також дають приріст не більше 1,5-2 мм, при цьому вузол кущення втрачає зелений колір і замітно, що він не життєздатний.

Для достовірності одержаних даних, тим паче коли виявили великий відсоток ослаблених рослин, відбір необхідно повторити, щоб запобігти помилкам.

Визначення життєздатності рослин в зимовий період проводять до настання весняного періоду, щоб завчасно виявити можливий відсоток ослаблених, зріджених площ озимих культур, для завчасного планування весняних агрозаходів.

ст. н. співробітник Донецької державної
сільськогосподарської дослідної станції
Національної академії аграрних наук України, к.с.-г. н
К.Ф.Кандаурова