Нестійкий температурний режим квітня не сприяв ранньому масовому виходу з місць зимівлі комах, 67-98% популяції яких вижило завдяки помірним умовам зимового періоду. Втім, в послідній декаді квітня повсюди за підвищення середньодобових температур зимуючі стадії переважної більшості фітофагів активізуються і відновлять живлення.
За прогнозами, в травні поточного року на території Донецької області середня місячна температура очікується дещо вище за норму, що сприятиме масовому розвитку, поширенню та пошкодженню сільськогосподарських рослин шкідниками.
Місячна кількість опадів очікується 28-50 мм, що менше за норму, або в межах норми.
Фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься головним чином комплексом агрокліматичних умов, природних і господарських факторів.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
В Донецькій області клоп шкідлива черепашка та інші хлібні клопи (маврський, австрійський, гостроголовий тощо) масово перелітатимуть у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Поступово із крайових смуг клопи розселятимуться впродовж посівів. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходиться в межах 1:1.
Дорослі клопи, яких взимку загинуло 3-15, макс. 17 (від хвороб 48-75%, паразитів 25-52%), спочатку зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. Після посиленого живлення відбуватиметься відкладання яєць (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур`янів, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300 яєць, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом фітофага.
Найчисельнішим клоп шкідлива черепашка буде де за даними весняних обстежень зимуючий запас шкідника становив 0,2-2, макс. 3-7 екз. на кв.м. Наприкінці квітня у крайових смугах посівів озимих культур чисельність дорослих клопів становила 0,2-2 екз. на кв.м. За відсутності дощів у травні шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкідливість від клопів може бути в значній мірі послаблена. При проведенні фітосанітарного моніторингу, на заселення клопами посівів зернових колосових культур, слід враховувати, що за прохолодної погоди вони перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослини, щілинах під грудочками ґрунту.
Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) озимих зернових культурах під час виходу у трубку проводять обприскування інсектицидами групи фосфорогранічних і синтетичних піретроїдів, системної та кошково-контактної дії, на основі диметоату, тіметоксаму, імідаклоприду, дельтаметрину, ацетаміприду хлорпірифосу, альфа-циперметрину, гамма-цигалотрину, хлорпірифос+циперметрин, які будуть ефективні й проти інших шкідників зернових культур.
Личинки хлібного туруна (жужелиця) деякий час продовжуватимуть живитися в озимині. Закінчивши харчування личинки заляльковуватимуться в земляних колисочках на глибині 20-70 см, а через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.
Хлібні п’явиці (червоногруда ) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі у посівах ярих пшениці, ячменю, вівса. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культурах, яке призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності й шкідливості захисні заходи у посівах ярих колосових проводять осередково в місцях надпорогового (у фази сходи – 3-и листка ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння – 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.
Хлібні блішки повсюди заселятимуть всі зернові культури. А посівам ярини можуть завдати відчутної шкоди, передусім, у разі засушливої жаркої погоди в травні можлива їх надпорогова чисельність. В окремих районах можливе осередкове пошкодження рослин зернових колосових культур, зокрема ярих і слаборозвинутих озимих великою і звичайною стебловими блішками. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.
Гусениці злакової листовійки заселятимуть та пошкоджуватимуть посіви в крайових (до 150 м) смугах озимих та ярих зернових культур . За умов теплої погоди в травні – першій декаді червня можливі утворення осередків підвищеної кількості й шкодочинності фітофага. Тому цього шкідника завжди треба тримати в полі зору. Осередки листовійки за ЕПШ 50 гусениць на кв.м – за теплої сухої та 100-150 екз. за помірно теплої й вологої погоди знешкоджують сумітіоном, к.е., 1 л/га.
У посівах зернових колосових культур та кукурудзи розвиватимуться злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська, чорна та опоміза пшеничні, пошкоджуючи стебла, що часто відмирають. В ярині розвиватиметься весняне покоління шведських та гессенської мух, дуже небезпечні для ярих пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведська і для сходів кукурудзи. Шведська муха найнебезпечніша до кущіння, коли нею уражується основне стебло. Пошкодження бокових стебел впливає на врожай слабкіше. Посіви ярих пшениці та ячменю заселятимуть та пошкоджуватимуть яра муха та мероміза. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.
Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Пошкодження попелицями збільшує витрату води рослинами, що пригнічує їх ріст. Окрім того, попелиці, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. Трипси, личинки яких відроджуються в колосі й висмоктують сік із колосових лусок та квіткових плівок, а потім пошкоджують м’яке зерно, спричиняють зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці.
За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур.
Наприкінці травня в посівах зернових колосових культур подекуди виходитимуть на колос та живитимуться зерном хлібні жуки (кузька, красун та хрестоносець). Ці фітофаги масово заселятимуть передусім крайові смуги полів де середня чисельність личинок шкідника після перезимівлі становить 0,5-3, макс. 4 екз. на кв.м.
Повсюди в разі випадіння дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос широке розповсюдження матимуть хвороби листя, а саме: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, осередково ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості зернових колосових культур, які охопили 6-45, макс. 60% площ озимих. Осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення за вищевказаних погодних умов можлива епіфітотійна ситуація. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби, сітчаста, смугаста та червоно-бура плямистості. За надмірного зволоження, перепадах температур повсюди розвиватимуться кореневі гнилі.
Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених, підживлені азотом посіви зернових культур. А за підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява, інші.
Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, вареоном, к.е., 0,6-1 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, дитаном М-45, з.п., 2-3 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами, топсином-М, з.п., 1 л/га, ті рексом, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 л/га та аналогами. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.
Бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) розвиватимуться і шкодитимуть під час сходів – галуження гороху, перелітаючи з багаторічних трав за температури повітря 14-170С. За посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості, слід очікувати найбільшої шкоди від жуків. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоди рослинам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за температури повітря 24-280С у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.
Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га, фаскордом КЕ, к.е., 0,10 л/га іншими дозволеними до використання інсектицидами. В період бутонізації – початку цвітіння проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,11 кг/га, карате зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують амістаром екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.
Проростаюче насіння й сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями. На сходах за умов прохолодної погоди розвиватиметься сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз, тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу.
У період сходи для попередження запобігання розвитку фузаріозу та сім’ядольного бактеріозу на сої проводять розпушування кірки й знищення сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями. Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують Бі-58 новим, к.е., 0,5 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.
Люцерну, еспарцет заселятиме комплекс шкідливих фітофагів, з яких численними будуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана, інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.
За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують арриво, к.е., 0,24 л/га, актеллік, к.е., 1л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.
Технічні культури
Скрізь у посівах озимого ріпаку масово розвиватимуться та за надпорогової чисельності пошкоджуватимуть рослини ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани. Наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) посіви захищають вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с, 0,15 л/га, каліпсо, КС, 0,15-0,2 л/га, іншими.
Сходам ярого ріпаку становитимуть загрозу хрестоцвіті блішки, личинки – ріпакового пильщика, за подальшого росту рослин ріпаку – прихованохоботники, ріпакові квіткоїд та листкоїд, попелиця, клопи, білани. За сухої погоди, температури повітря понад 15ºС і наявності 3-5 блішок на кв.м для захисту посівів застосовують альфагард, к.е., 0,1-0,15 л/га, бестселлер турбо, КС, 0,05-0,08 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га тощо.
За прохолодної дощової погоди, переважно на важких за механічним складом ґрунтах, загущених посівах, рослини ярого ріпаку хворітимуть на чорну ніжку, поширення якої обмежують розпушуванням і боронуванням міжрядь.
Помірно тепла дощова погода травня сприятиме розвитку та поширенню на ріпаках озимому і ярому пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, інших захворювань. Оздоровлювати посіви необхідно за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, піктором, КС, 0,5 л/га, ридомілом Голд, в.г., 2,5 кг/га, тощо.
Сходи соняшнику пошкоджуватимуть дротяники та несправжні дротяники, що призведе до зрідження посівів. Також загрозу рослинам соняшнику становитимуть довгоносики сірий буряковий, чорний та південний сірий, піщаний мідляк. За підвищеної чисельності фітофагів (ЕПШ понад 2 екз. на кв.м) ефективні обробки сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. Несправжня борошниста роса поширюватиметься в посівах культури за надмірного зволоження та помірної температури повітря, посіви оздоровлювати дерозалом, КС, 0,5 л/га, консенто, КС, 1,7-2,0 л/га тощо.
Картопля та овочеві культури
Повсюди у травні колорадський жук, якого за зимовий період вижило 75-92% популяції, масово виходитиме з ґрунту і заселятиме сходи картоплі, розсаду пасльонових культур. За даними перезимівлі чисельність жуків в орному шарі ґрунту становить 2-4, макс. 10-14 екз. на кв.м Відбуватиметься парування жуків та відкладання яєць. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.
Ранні сходи картоплі обприскують у разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин рекомендованими інсектицидами: актара, 25 WG, 0,06-0,08 кг/га, арріво, к.е., 0,1-0,16 л/га, дантоп, в.г., 0,035-0,045 кг/га, моспілан, РП, 0,05 кг/га, конфідор РК, 0,2-0,25 л/га, бомбардир, в.г., 0,045-0,05 кг/га, біская 240 о.д., 0,2 л/га, вантекс, м.к.с., 0,07 л/га, варант, 200 в.р.к., 0,2-0,25 л/га, данадим стабільний, к.е., 2 л/га, діміпрід, ВГ, 0,05 кг/га, золон 35, к.с., 1,5-2 л/га, імідор 200 SL, р.к., 0,2-0,25 л/га, кайзо ВГ, 0,1-0,3 л/га, карате 050ЕС, к.с., 0,1 л/га, кінфос, КЕ, 0,15-0,2 л/га, конфідор, в.р.к., 0,2-0,25 л/га, рімон 10, к.е., 0,25-0,30 л/га, танрек, в.р.к., 0,15-0,20 л/га, том, к.е., 0,1л/га, ф’юрі, в.е., 0,07 л/га та інші; з біопрепаратів актофіт, КЕ, 0,3-0,4 л/га. Баклажани, помідори і перець слід обробляти при заселенні 5% рослин.
Для захисту розсади овочевих культур від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за t0 18-230С та експозиції 1,5-2 години. В лунки (рядки) під час сівби та посадки в ґрунт капусти, томатів, картоплі вносять форсу, г, 10-12 кг/га.
За утримання сонячної погоди посадкам капусти, редису повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, яких за зиму вижило 78-90%. Найбільшої шкоди від блішок слід очікувати де зимуючий запас становив 8-14 екз. на кв.м.
Повсюди триватиме масовий літ капустяної мухи (загибель за зиму – 9-20%) весняного покоління, початок якого відмічали наприкінці квітня. Триватиме літ та розмноження ріпакового і капустяного біланів, яких в кінці квітня на світлопастку потрапляло 1-2 капустяного та 2-4 екз. ріпакового, в полі зору за 10 хв. обліковували 3-8 екз. Осередково шкодитимуть хрестоцвіті клопи, прихованохоботники, бариди, молі, за вищезазначених умов ймовірний підвищений рівень їх розвитку та шкідливості.
Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на кожну через обприскування країв або всуціль площі актарою, 0,07-0,09 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, децисом профі, в.г., 0,035 кг/га, фуфаноном, к.е., 1,2 л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.
Цибулева муха заселятиме та пошкоджуватиме рослини цибулі, на присадибних ділянках осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник, у південних областях – цибулевий трипс. Після дощів, що пройшли, за утримання помірно теплої погоди повсюди на цибулі очікується розвиток пероноспорозу, перші прояви якого відмічали в третій декаді квітня в господарствах Одеської області.
За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують карате зеоном, мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо, к.с., 018 л/га, іншими. За перших симптомів пероноспорозу насінники обприскують аллєтом, з.п., 1,2-2 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, квадрисом, к.с., 0,6 л/га, іншими інсектицидами згідно «Переліку пестицидів».
Шкідники і хвороби плодових культур
Скрізь листя та пагони плодових дерев надалі заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки), загибель яких за зимівлю становила 5-19, осередково від весняних приморозків до 60% відроджених личинок яблуневих попелиць. Також у плодових насадженнях триватиме шкідливість садових довгоносиків, особливо на сім’ячкових де був тривалий період бутонізації. У нерозкритих бутонах розвиватимуться їх личинки. Гусениці розанової та інших листокруток, які відродилися з II декади квітня продовжуватимуть шкодили у південних районах.
Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. За суми ефективних температур 230оС (понад 10оС) в кінці травня відроджуватимуться гусениці плодожерки.
За результатами весняних обстежень середня чисельність зимуючих гусениць становила 1-4, макс. 9-11 екз. на дерево. За зиму загинуло 4-20, макс. 25-37, середнє -11% гусениць яблуневої плодожерки.
Початок льоту сливової плодожерки очікується в І декаді травня за суми ефективних температур 109оС. Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160оС (нижній поріг середньодобової температури 12о). У сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. У занедбалих насадженнях під час утворення зав’язі заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчуватись гусінь золотогуза. За відсутності вчасних захисних заходів, зокрема масивів багаторічних насаджень, які межують з лісосмугами, гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів, завдаватимуть істотної шкоди листковому апарату, грубо об’їдаючи його.
За температури 18-25о С з достатньою вологістю повітря в садах створяться сприятливі умови для розвитку і поширення на яблуні борошнистої роси і парші, збудники яких перезимували добре. Борошнистою росою було уражено до 15% дерев та 3-7% листових розеток. Коливання температур та підвищена вологість повітря сприятимуть подальшому розвитку моніліозу на кісточкових культурах (абрикоса, слива), яким охоплено 2-6% пагонів на 7-15% дерев. У приватному секторі, де не проводили профілактичні обробки на 100% дерев абрикоса уражено 30-80% пагонів та цвіту. Очікується наростання хвороби після опадів, особливо на необроблених площах. Після закінчення цвітіння кісточкових за утримання вологої та помірно теплої погоди ймовірний масовий розвиток кокомікозу, кучерявості листків персика, поширення моніліального опіку кісточкових.
Після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі інших листогризучих та сисних шкідників, а також хвороб обприскують золоном, 35% к.е., 2,5-3 л/га, біммером, к.е., 0,8-2 л/га, або конфідором, 20% в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, 50% в.г., 0,15 кг/га, скору, 25% к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, 16% в.г., 2-2,5 кг/га.
На початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем, к.е., 1 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га, ікарусом, в.е., 0,5-0,6 л/га, скіфом, к.е., 0,1-0,2 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.
Після закінчення цвітіння кісточкових проти кокомікозу, кучерявості листків персика, моніліального опіку проводять обприскування топсином М, з.п., 1 кг/га або хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га з додаванням на сливі, черешні та вишні каліпсо 480 SC, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику та абрикосі – золону, к.е., 2,5-3 л/га.
Вишнева муха літатиме й відкладатиме яйця під час росту плодів вишні й черешні. У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання обприскування золоном, к.е., 2,8 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га або каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га.
У плодоносних насадженнях винограду масово розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний і садовий павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, інші), що негативно впливатиме на кількість і якість майбутнього врожаю. За теплої вологої погоди ймовірний масовий розвиток мілдью, перші прояви якого відмічені у виноградниках , чорної плямистості, а за умов жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди протягом травня ймовірний розвиток на молодих листках оїдіуму.
За наявності 3-5 листків у плодоносних виноградниках обприскують вогнища ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням, іншими хворобами антраколом, в.г., 1,5 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га, фольпаном, в.г., 1,5-2 кг/га, іншими інсектицидами дозволеними до використання.
Насадження нестійких до хвороб (мілдью, чорна плямистість, інфекційне засихання, ін.) сортів обприскують антраколом, з. п., 1,5 кг/га, курзатом М, в.г., 2-2,3 кг/га. Вогнища ураження оїдіумом захищають натіво, в.г., 0,16-0,18 кг/га, фалькон, к.е., 0,3 л/га, флінтом, в.г., 0,25 л/га.
Багатоїдні шкідники
Саранові (стадні види – італійський прус та нестадні – кобилки блакитнокрила¸ чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). Весняними контрольними обстеженнями виявлено, що природна загибель ворочок взимку становить 0-20, макс. до 44%. Незважаючи на значну загибель ворочок за зиму, необхідно відмітити, що у місцях зимівлі збереглося 0,5-2, макс. 3-5 ворочків на кв.м.
В неугіддях, пасовищах області наприкінці квітня розпочалось відродження личинок нестадних видів саранових (коник зеленийого, ізофія кримська). У травні за встановлення температури повітря 15-18ºС протягом двох тижнів, в ареалі саранових триватиме виплодження личинок. За прогрівання ґрунту до 23ºC на глибині залягання ворочок розпочнеться масовий вихід личинок на поверхню. Личинки розвиватимуться в багаторічних травах, цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах та заселятимуть посіви, які прилягають до місць резервації цих комах.
Враховуючи підвищену щільність ворочок, за сприятливої температури та низької вологозабезпеченості не виключена можливість формування осередків підвищеної чисельності личинок саранових, зокрема італійського пруса, передусім в осередках виникатиме потреба у хімічних обробках. Також у південних районах залишається загроза підвищення чисельності у місцях розвитку азіатської (перелітної) сарани, а також формування нових осередків її розмноження, що потребуватиме постійного моніторингу місцевих популяцій цього шкідника.
За щільності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої чисельності саранових у період вегетації проводять суцільні обробки. Осередки личинок першого віку слід локалізувати обприскуванням фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 (нестадні) та 0,4 л/га (стадні), іншими. ЕПШ личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м. Основну масу стадних комах слід ліквідувати до закінчення розвитку личинок третього-четвертого віків. Обробки необхідно проводити вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.
Лучний метелик. Навесні кокони з живими гусеницями шкідника за чисельності 0,1-0,5 виявлені на території області. У господарствах області 25 квітня (сума ефективних температур (більше 10ºС близько 80ºС) відмічено літ метеликів першого покоління. Масовий літ слід очікувати за середньодобової температури вище 17°С та СЕТ 150-200°С. За несприятливих умов (періодичне похолодання, посуха) сума ефективних температур до початку масового льоту може становити 350°С, тому початок льоту метеликів і їх масовий літ можуть бути розтягнутими.
Зокрема, сприятливі умови під час льоту та відкладання яєць (температура повітря 22-25ºС, опади, роси, квітучі рослини) можуть створити оптимальні умови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, передусім у багаторічних травах, соняшнику, овочах, інших культурах.
При проведенні обстежень на виявлення лучного метелика необхідно звернути увагу на те, що основна маса метеликів концентрується в балках, лісопосадках, галявинах лісів, посівах багаторічних трав. Така міграції діляться пов’язано з пошуком квітучої рослинності для додаткового живлення або сприятливих стацій для відкладання яєць.
На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ, визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій.
Гусениці стеблового кукурудзяного метелика за незначної загибелі взимку від хвороб і ентомофагів виявлені за чисельності 1-3 екз. на рештку, у травні за температури понад 15-16°С вони заляльковуватимуться. Наприкінці місяця очікується початок льоту фітофага. За умов помірно теплого з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць, стебловий метелик становитиме суттєву небезпеку для посівів кукурудзи, які межуватимуть з неорними та забур’яненими полями минулорічних посівів.
Упродовж травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів капустяної, городньої, люцернової, бавовникової та інших совок. Листогризучі совки перезимували добре. Помірно тепла та волога погода, наявність нектароносів сприятимуть виникненню осередків підвищеної чисельності гусениць совки-гами, літ якої розпочнеться в останні дні квітня .
Гусениці озимої, окличної та інших підгризаючих совок у травні завершать залялькування. Літ метеликів в сутінках та вночі відбуватиметься з середини травня до початку червня. Вдень метелики неактивні. Після додаткового живлення нектаром квіток самиці відкладатимуть на сухі рештки рослин, стебельця, корінці бур’янів і культурних рослин чи просто на землю яйця, по 2-5 у кладці. Через 6-12 днів з них відроджуватимуться гусениці, які в І-II-му віках тримаються на рослинах, а починаючи з III віку, живуть приховано у верхньому шарі ґрунту та під грудочками землі. На посівах зернових спостерігатиметься осередковий розвиток пшеничної земляної та південної (дикої) совок, які зимували в стадії сформованої гусениці в яйцевій оболонці.
У першій декаді травня літ травневих хрущів буде масовим, за 10 хвилин у полі зору пролітатиме до 5-10екз. жуків.
За період зимівлі загинуло 6-25% личинок шкідника. З потеплінням інтенсивність льоту цих шкідників у травня посилиться, очікується висока щільність хрущів в осередках. Лісові насадження від хрущів захищають золоном, к.е., 1,5-3 л/га, фастаком, к.е., 0,05-0,1 л/га, блискавкою, КЕ., 0,075-0,12 л/га.
Літ оленки волохатої, який розпочався з третьої п’ятиденки квітня , у сонячні дні відбувався повсюди. Її обліковували на крайових посівах озимого ріпаку, на узбіччях на квітуючих бур’янах та у садових насадженнях з чисельністю 1-4 екз. на дерево. Шкідливість фітофага триватиме впродовж травня.
Шкідливість ґрунтоживучих фітофагів обмежувалась прохолодною погодою, внесенням ґрунтових інсектицидів та пересиханням верхнього шару ґрунту. З відновлення вегетації дротяниками та несправжніми дротяниками було пошкоджено 1-3, макс. 5% рослин ярих зернових культур.
Триватиме розселення піщаного мідляка, якого впродовж квітня виявляли за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м на 13-100% обстежених площ ярих зернових, гороху, соняшнику . Скрізь ймовірні пошкодження просапних культур вищезгаданими шкідниками на ранніх етапах розвитку.
