До переліку об’єктів моніторингу включено всі види флори та фауни, угруповання, оселища та території, які підлягають особливій охороні відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.

Також до переліку увійшли види флори та фауни, що використовуються у господарській діяльності, чужорідні види, які негативно впливають на біорізноманіття, та індикаторні види.

Такий моніторинг дозволить оцінювати стан сільськогосподарських угідь, земель лісового фонду, водних об’єктів та природних територій.

Порядок також визначає суб’єктів моніторингу, до яких належать центральні органи виконавчої влади, установи природно-заповідного фонду, а також підприємства, установи та організації, що займаються вивченням і використанням біологічного та ландшафтного різноманіття.

Здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття за цим Порядком забезпечить проводити не лише збір первинних даних щодо біорізноманіття, а й дозволить здійснити їх ретельний аналіз.

Загальну координацію та організацію моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття здійснюється Міндовкілля.

Суб’єкти, що здійснюють державний соціально-гігієнічний моніторинг, державний нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, санітарного законодавства, законодавства у сфері рибного, мисливського, сільського господарства безоплатно подають Міндовкілля інформацію, одержану за результатами такого моніторингу або нагляду (контролю), щоквартально до 5 числа місяця, наступного за звітнім.

Інформація про походження даних та результатів моніторингу зберігається в загальнодержавній екологічній автоматизованій інформаційно-аналітичній системі забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережі.

Схвалення цього Порядку є важливим кроком у створенні державної системи моніторингу довкілля, реформування якої здійснюється відповідно до Закону України «Про державну систему моніторингу довкілля».