Верховний Суд постановою від 5 січня 2024 року у справі № 736/1435/21 (провадження № 61-7231св22) задовільнив позов громадян до селищної ради та визнав неправомірним рішення про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), обґрунтоване тим, що вказану технічну документацію розроблено на ім’я іншої особи.

Зокрема, в постанові Верховного Суду зроблено такі висновки:

«Законодавство не містить положень щодо втрати чинності або обмежень використання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв`язку з переходом прав власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці, до іншої особи (зміни землекористувача). Тому є незаконним рішення щодо відмови у її затвердженні із зазначеної підстави.

Затвердження технічної документації на земельну ділянку не має обов`язковим наслідком передання цієї ділянки особі, коштом якої таку документацію виготовлено, крім випадків, якщо ця особа має юридичні підстави та право претендувати на отримання відповідної ділянки.

При цьому закон безпосередньо наділяє повноваженням замовити таку документацію (без надання дозволу власника на її розроблення) громадян – землекористувачів, заінтересованих у приватизації земельної ділянки. Звернення заінтересованої особи до повноважного органу за затвердженням технічної документації є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета приватизації – земельної ділянки, а її затвердження засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі відповідного органу) із вибором земельної ділянки.

Відмовити у затвердженні такої документації із землеустрою можна виключно у зв’язку з її невідповідністю законодавству, затвердженій документації із землеустрою або містобудівній документації.»

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116301968

Довідково: висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (стаття 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).