День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).
Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців. Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.
Традиційно в цей день люди поминають загиблих під час Революції Гідності, приносять квіти і лампадки до пам’ятних місць, організовують виставки та акції. Напередодні, 20 листопада 2020 року, керівництвом департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин облдержадміністрації була вшанована пам’ять загиблого героя Небесної Сотні, нашого земляка, Івана Пантелєєва.
Іван Пантелєєв народився 1 грудня 1981 року у місті Краматорськ Донецької області. У 1999 році закінчив краматорську загальноосвітню школу № 10. Потім два роки навчався у Краматорському машинобудівному коледжі Донбаської державної машинобудівної академії за спеціальністю “Програмування для обчислювальної техніки і автоматизованих систем”, але навчання так і не закінчив. Останні п’ять років жив у селі Дмитрівка Слов’янського району Донецької області з бабусею, за якою треба було доглядати. Порався по господарству. Складав вірші, грав на різних музичних інструментах, займався рок-музикою, був солістом місцевої рок-групи “Небо Мінуса”. Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ’ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя. 20 лютого 2014 року загинув на вулиці Інститутській внаслідок низки вогнепальних поранень, одна з куль снайпера влучила йому у серце. Похований у селі Дмитрівка Слов’янського району Донецької області. Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Івану Миколайовичу Пантелєєву посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
