З метою створення міцної кормової бази для годівлі великої рогатої худоби у зимовий період, в сільськогосподарських підприємствах Донецької області розпочато заготівлю грубих кормів, так в Нікольському районі заготовлено сіна – 950 тонн, сінажу – 8 тис.тонн, Волноваському – (сінажу – 5 тис.тонн), Мар’їнському – (сіна – 2 тис.тонн, сінажу – 3 тис.тонн), Мангушському – (сінажу – 4,5 тис.тонн), Слов’янському – (сінажу – 2,7 тис.тонн).

Вдало проведена заготівля об’ємистих кормів – це  конкурентна перевага на ринку молока, тому що в собівартості цього продукту до 70% приходиться на корми, але для отримання високої продуктивності від тварин потрібні якісні корми, які можливо отримати тільки при дотриманні технології їх заготівлі.

Для отримання якісного сінажу потрібно дотримуватись:

• необхідної фази розвитку рослин – для бобових культур це фаза бутонізації, а для злакових – вихід в трубку. Поживність сінажу, отриманого в оптимальну фазу вегетації сягає 0,38-0,44 кормових одиниць на 1 кг і 140-150 г перетравленого протеїну на 1 кормову одиницю;
• необхідної вологості пров’яленої маси – 45-50%;
• щільної трамбівки пров’яленої маси (щільність маси – 550-600 кг в 1 куб. метрі) і короткого терміну (3-4 дні) заготівлі. При цьому розмір часток пров’яленої маси повинен бути не більше 3 см;
• гарної герметизації заготовленої маси – зверху шар ущільненої свіжої зеленої маси (30-35 см), два види поліетиленової плівки (0,04 і 0,2-0,5 мм), мішки з піском, автомобільні шини. Консервуючими факторами при сінажуванні є «водоутримуюча» сила пров’ялених рослин (до 52 атмосфер), яка не дозволяє розмножуватись мікроорганізмам (сосуща сила біля 50 атмосфер) та відсутність повітря, необхідного для розвитку пліснявих грибків.
• леної маси (30-35 см), два види поліетиленової плівки (0,04 і 0,2-0,5 мм), мішки з піском, автомобільні шини. Консервуючими факторами при сінажуванні є «водоутримуюча» сила пров’ялених рослин (до 52 атмосфер), яка не дозволяє розмножуватись мікроорганізмам (сосуща сила біля 50 атмосфер) та відсутність повітря, необхідного для розвитку пліснявих грибків.

Отримання якісного сіна також залежить від терміну скошування рослин. Багаторічні трави збирають на сіно в фазі бутонізації бобових і колосіння злаків, але не пізніше початку цвітіння. Однією із головних і відповідальних операцій з точки зору максимального збереження поживності при заготівлі сіна є висушування трав. Плющення бобових трав в 1,5-2 рази прискорює рівномірне підсихання скошених рослин. В умовах необхідності економії енергоресурсів найбільш простою і доступною технологією заготівлі сіна є польова сушка з подальшим пресуванням. При цьому польові втрати поживних речовин при заготівлі сіна складають в середньому 24% (17% при заготівлі та 7% при зберіганні). Для зниження втрат поживних речовин при пров’ялюванні й пресуванні підбір трав починають при підвищеній вологості (25-45%), але для усування пліснявіння сіна рулони після їх формування обмотують в кілька слоїв поліетиленової плівки. При відсутності доступу кисню плісняві гриби не розмножуються і корм не псується.

Дослід передових господарств, свідчить про необхідність наявності в господарстві високовиробничої кормозаготівельної техніки, яка дозволяє збирати корми в оптимальні фази вегетації з оптимальним подрібненням, що в подальшому сприяє отримання високої молочної продуктивності і рентабельності молочного скотарства.

Коштовна високопродуктивна кормозбиральна техніка швидко окупається за рахунок зниженням втрат поживних речовин кормів, зниженням витрат праці на заготівлі кормів, підвищенням якості кормів і продуктивності тварин.

Завідуючий відділом технологій виробництва сільськогосподарської продукції
Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції, кандидат біологічних наук
С.М. Александров