За інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області внаслідок ведення бойових дій на території Донецької області значно погіршився фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь. Це сталося через неможливість, на деяких територіях, проведення належного догляду за рослинами, відсутності обстежень агроценозів і застосування заходів боротьби, що у свою чергу призвело до накопичення шкідників, хвороб і бур’янів.

Для поліпшення фітосанітарного стану агроценозів в умовах воєнного стану землевласникам та землекористувачам потрібно використовувати наступні заходи.

Протруювання насіння.

Протруювання насіння фунгіцидними та інсектицидними препаратами дає можливість захищати молоді проростки та корені від комплексу шкодочинних хвороб та шкідників на посівах зернових культур і ріпаку. В залежності від діючої речовини препаратів, повноцінний захист може тривати до 3-4 тижнів з моменту потрапляння зернівки в ґрунт. Протруювання захищає посіви на початкових етапах органогенезу, росту та розвитку рослини від таких хвороб, як: майже всі види сажки, гельмінтоспоріозна та фузаріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння, та інші.

А також це гарний захист від ґрунтових та наземних шкідників, таких як: дротяники, несправжні дротяники, жужелиці, види злакових мух, цикадки, види блішок та частково попелиць.

В умовах інтенсивного ведення господарства рекомендовано використовувати протруйники, які мають у своєму складі інсектицидну та дві або більше фунгіцидних речовин.

Гербіцидний захист від бур’янів.

Осіннє застосування гербіцидів забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи озимих культур через зниження конкуренції з боку зимуючих видів бур’янів та падалиці попередньої культури, що в свою чергу сприяє максимальній реалізації генетичного потенціалу врожайності культури. Отже, зменшення чисельності бур’янів восени, забезпечує оптимальні умови для росту і вегетації озимих культур протягом кількох місяців восени і навесні після відновлення вегетації. Останніми роками боротьба з падалицею попередньої культури стає обов’язковим заходом, адже при появі сходів, падалиця має більш потужний розвиток на старті та з легкістю пригнічує культуру.

Захист від шкідників і хвороб.

При проведенні якісного протруювання насіння фунгіцидно-інсектицидним протруйником практично не потрібно додаткового внесення фунгіцидних, інсектицидних препаратів в осінній період. Але бувають роки, коли погодні умови сприяють інтенсивному розвитку хвороб, а також шкідників. Якщо є такі загрози посівам, потрібно вносити фунгіциди та інсектициди по вегетації в фазі «2-3 листків – початок кущення».

В умовах Донецької області посівам озимих зернових культур, здебільшого ранніх строків сівби, тепла і волога погода може сприяти розвитку борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей. Поширені і небезпечні шкідники – хлібні блішки, озима совка, жужелиця, злакові мухи.

Значно обмежують розвиток хвороб на озимині вчасно проведені фунгіцидні обробки. Більшість сучасних фунгіцидних препаратів є комбінацією двох або більше діючих речовин. Завдяки цьому розширюється спектр їх дії проти комплексу збудників хвороб і знижується ризик виникнення резистентності.

Регулярний моніторинг посівів – дуже важливий захід для своєчасного виявлення пошкодження культур та наявності шкідників на полях.

Особливо небезпечний шкідник -хлібна жужелиця, яка пошкоджує листя і знищує проростки зернових. Обробки проводять при наявності шкідника чисельністю 1-2 екз./м².

Також досить значна шкодочинність озимої совки. Гусениці другого покоління цього шкідника найбільше пошкоджують озимі культури, при виявленні осередків із високою його чисельністю: 2-3 екз./м² – необхідно застосовувати інсектициди. В деякі роки при сприятливих погодних умовах можуть шкодити злакові блішки та злакові мухи.

Сходам озимого ріпаку кожен рік шкодять хрестоцвітні блішки, ріпаковий пильщик, які здатні значно пошкодити листову поверхню та призвести до загибелі рослини взимку. В таких випадках необхідно обстежити сходи і при виявленні шкідників провести заходи захисту культури.

Боротьба з мишоподібними шкідниками.

Гризуни живляться як зеленою масою рослин, так й насінням, яке висіяне у ґрунт, затягуючи його в свої нори і готуючи у такий спосіб запаси кормів для живлення в зимовий період. Озимим посівам мишоподібні гризуни завдають значної шкоди вже в осінній період.

За зимовий період, при масовому розмноженні, миші сильно зріджують посіви, об’їдають листя і стебла. А весною серед посівів з’являються великі прогалини з норами і ходами шкідника. Видовий склад мишоподібних гризунів – звичайна полівка (75%) і курганчикова миша (25%). Характерною біологічною особливістю цих шкідників є їх живлення рослинним кормом та висока плодючість.

В умовах інтенсивних бойових дій на території Донецької області проводити ретельні обстеження сільгоспугідь небезпечно та неможливо, але спираючись на дані багаторічних досліджень можна зазначити, що загроза підвищення чисельності та шкодочинності мишоподібних гризунів, передусім на посівах озимини, ймовірна у разі стійкого снігового покриву, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують розмноження.

При виявленні 3-5 жилих колоній мишоподібних гризунів на 1 гектар, необхідно проводити захисні заходи. Рекомендовано застосовувати біологічний метод, використовуючи препарати, які містять бактерії мишиного тифу. Вони безпечні для інших живих організмів, адже на відміну від хімічних препаратів, впливають лише на мишей, і не чинять шкідливої дії на тварин та птахів.

При роботі з пестицидами та агрохімікатами необхідно неухильно дотримуватись Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», законів України «Про захист рослин», «Про пестициди та агрохімікати» «Про захист навколишнього природного середовища», також слід суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволенних до використання в Україні» та вимог до охорони праці.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист рослин» підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин: проводити систематичні обстеження сільгоспугідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо і в разі виявлення поширення шкідливих організмів інформувати про це спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин.